Удосконалення міжнародних розрахунків підприємств виконується з використанням векселів у залежності від їх юридичної природи. Тому сфера застосування і рекомендацій з їх використання є надзвичайно актуальною. Аналіз останніх досліджень. Питаннями удосконалення міжнародних розрахунків підприємств висвітлювались такими вченими - В.Г. Андрійчуком, О.Г. Білорусом, В.С. Будкіним, М.А. Дудченком, В.Є. Новицьким, Ю. М. Пахомовим, О.В. Плотніковим, О.І. Рогачем та інші.

Цілі та задачі статті. Розробка рекомендацій щодо використання того чи іншого виду векселя з урахуванням переваг для експортерів і імпортерів.

Основний зміст статті. Прості векселі, втілюючи в собі нічим не обумовлене зобов'язання платежу, надають експортеру вигоди, пов'язані з простотою і безумовністю вексельного зобов'язання, що дозволяє використати спрощену процедуру стягнення вексельної заборгованості. Схема розрахунків простими векселями обмежується оформленням таких векселів імпортером і врученням їх експортеру, після чого імпортер визнається зобов'язаною по таких векселях особою.

Використання ж переказних векселів передбачає залучення до числа учасників розрахунків, крім імпортера й експортера, ще і третьої особи, що виступає акцептантом за векселем. Схема розрахунків з використанням переказних векселів включає більше етапів, ніж при розрахунках простими векселями. Після оформлення векселів імпортер вручає їх експортеру. Задача експортера - пред'явити одержані векселі до акцепту указаному імпортером платнику (акцептантові). Після акцепту векселів акцептант стає основною зобов'язаною за векселем особою [1].

Переказні векселі також можуть бути використані для розрахунків між імпортером і експортером без залучення третьої особи. Дана схема розрахунків припускає, що векселі оформляє не імпортер, а експортер, указуючи себе одночасно і векселедавцем, і векселедержателем. Задача імпортера - акцептувати оформлені експортером векселі, тим самим визнавши себе зобов'язаним по таким векселям.

Виходячи з відзначених функціональних особливостей використання простих векселів більш доцільно у випадках, коли:

~ експортер не бере під сумнів платоспроможність імпортера, однак при наданні відстрочки платежу бажає мати певні гарантії, надані простотою стягнення заборгованості по векселях;

~ серед осіб, що мають заборгованість перед імпортером, відсутні такі, чия ділова репутація високо оцінюється експортером і які можуть виступити як акцептанти по векселях;
~ серед партнерів імпортера є особи з високою діловою репутацією, згодні авалювати видані їм векселі.

Підсумовуючи функціональний аналіз і аналіз суб'єктного складу учасників обігу перекладних векселів, вважаємо можливим зробити висновок, що даний вид векселів доцільно використовувати у випадках, коли:

~ вексельна форма розрахунків використовується разом з акредитивною, і векселі акцептуються банком-емітентом;

~ вексельна форма використовується разом з інкасовою, при якій оформлені експортером переказні векселі відправляються для акцепту імпортеру;

~ серед партнерів імпортера є особа, чия ділова репутація оцінюється експортером вище, ніж репутація самого імпортера, і ця особа згодна акцептувати оформлені імпортером на користь експортера векселя;

~ імпортер при придбанні товарів виступає як посередник; оформлюючи переказні векселі, він указує платником безпосереднього покупця.

Дані властивості переказних векселів обумовили значно вищий ступінь їхньої застосовності в міжнародних розрахунках, чим простих векселів (табл. 1). В основному це обумовлено можливістю їх використання у комбінації з іншими формами розрахунків - акредитивною й інкасовою.



**** - використання в абсолютній більшості випадків;
*** - використання в більшості випадків;
** - використовується досить рідко;

* - практично не використовується.

Ступінь застосовності нами трактується не як рекомендаційна характеристика по застосуванню того чи іншого виду векселя, а як фіксація частоти застосовності даного інструмента при сформованих у даний час усіх елементах структури зовнішньоторговельної діяльності. Дуже важливо для розуміння характеристики категорії "ступінь застосовності", що вводиться нами, дати наступне пояснення: питання - який вексель чи акредитив краще - неминуче розчиняється у твердженні, що кожний з видів акредитивів чи векселів гарний, якщо він однаково влаштовує партнерів за зовнішньоекономічним договором. Тому у всьому дослідженні ми уникаємо категоричних тверджень, які з форм розрахунків, видів інструментів кращі. Мета і задача нашого дослідження - на основі всього комплексу зовнішніх і внутрішніх умов здійснення зовнішньоторговельної операції дати рекомендації, при якій структурі умов використання тієї чи іншої форми розрахунків є більш доцільним.

Сфера застосування і рекомендації з використання векселів у залежності від підстав видачі. Товарні векселі найбільш повно виконують функції форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, реалізуючі одночасно розрахункову, забезпечувальну і кредитну функції.

Однак сфера їхнього обігу обмежена безумовністю зобов'язання - властивістю векселів, відсутньою в інших форм розрахунків. Дана властивість є привабливою для кредитора, оскільки обмежує коло можливих підстав для відмови імпортером від платежу. Однак для імпортера вексельна форма розрахунків у силу її безумовності має підвищений ризик, оскільки зобов'язання за виданим векселем повинне бути виконане незалежно від яких-небудь обставин, зв'язаних із зовнішньоекономічним договором.

У силу цього використання товарних векселів при розрахунках у зовнішньоекономічній діяльності, за нашим переконанням, обмежено дуже жорсткими ситуаційними обставинами:

~ економічна і політична ситуація в країні імпортера відрізняється стабільністю;

~ імпортер володіє бездоганною діловою репутацією, що робить його векселі привабливими і дозволяє експортеру залучити оборотні кошти до настання терміну платежу за векселем шляхом одержання кредиту під заставу таких векселів або їхнього продажу;

~ третя особа, що володіє бездоганною діловою репутацією, готова поручитися за імпортера шляхом авалювання векселя.

Забезпечувальні і фінансові векселі не виконують розрахункову функцію й у силу цього не можуть використовуватися як форма розрахунків. Вони видаються не в оплату за поставлені товари, а за іншими підставами - як інструмент забезпечення зобов'язань чи одержання фінансового кредиту. Такі особливі підстави видачі обмежують обсяг розв'язуваних за допомогою таких векселів задач.

Основна задача, виконувана забезпечувальним векселем - забезпечення виконання зобов'язання якої-небудь зі сторін зовнішньоекономічного договору.

Виходячи з цього сфера застосування забезпечувальних векселів визначається нами контурами наступних ситуацій:

~ коли необхідно знизити витрати на забезпечення зобов'язань сторін за зовнішньоекономічним договором. Наприклад, така надійна форма забезпечення зобов'язань, як застава, звичайно не використовується в зовнішньоекономічній діяльності в силу значних витрат, які виникають при звертанні стягнення на закладене майно, що знаходиться в іншій країні. Більш зручною, з погляду простоти реалізації, є така форма забезпечення, як резервний акредитив. Однак у певних випадках і вона може виявитися занадто дорогою, і тому непривабливою для сторін зовнішньоекономічного договору. Забезпечувальний вексель як форма забезпечення використовується тоді, коли сторони зовнішньоекономічного договору вважають витрати, пов'язані з використанням інших форм забезпечення, надмірними;

~ коли імпортер має у своєму розпорядженні достатній обсяг коштів, щоб вчасно розрахуватися за придбані товари, однак експортер вимагає надання додаткових гарантій здійснення платежу. Виставлення векселя додає зобов'язанню імпортера безумовний характер і дозволяє експортеру у випадку невиконання імпортером зобов'язань по оплаті поставлених товарів стягувати заборгованість, не вдаючись в аналіз причин, за якими імпортер порушив умови зовнішньоекономічного договору;

~ для забезпечення зобов'язань експортера по відвантаженню товарів у випадку, коли такі товари повинні бути поставлені в рахунок погашення вже існуючої заборгованості експортера перед імпортером або у випадку здійснення імпортером авансового платежу. Якщо експортер вчасно поставляє передбачені зовнішньоекономічним договором товари, імпортер повертає йому вексель. Якщо ж товари не надійдуть у строк - імпортер пред'являє такий вексель до платежу.

Обмеженість застосування забезпечувальних векселів обумовлена, на нашу думку, тим, що на відміну від інших форм забезпечення зобов'язань, вексельна форма забезпечення є найбільш ризикованою як для боржника, так і для кредитора.

Ризикованість використання забезпечувальних векселів пов'язана з тим, що з тексту векселя його винятково забезпечувальне призначення не вбачається. Тому несумлінний кредитор може приховати підстави видачі забезпечувального векселя і передати його у власність третіх осіб після того, як боржник виконає забезпечене таким векселем зобов'язання. У силу безумовності вексельного зобов'язання виконання боржником зобов'язання перед кредитором за зовнішньоекономічним договором не є підставою для відмови в платежі за векселем, пред'явленим до платежу третьою особою. Таким чином, може виникнути ситуація, коли боржнику, що виконав зобов'язання за зовнішньоекономічним договором, прийдеться сплатити кошти по пред'явленому третіми особами векселю, який спочатку видавався лише як забезпечення.

Фінансові векселі, роль яких обмежується виконанням кредитної функції, у зовнішньоекономічній діяльності можуть використовуватися як інструмент одержання фінансового кредиту. Так, імпортер може одержати фінансовий вексель у банку і розрахуватися ним з експортером [2].

Необхідно відзначити, що використання забезпечувальних і фінансових векселів українськими підприємствами в даний час заборонено.

Таким чином, проведений нами аналіз змісту векселів за підставами видачі свідчить, що ступінь використання того чи іншого виду векселів залежить від повноти виконуваних ними функцій (табл. 2).



*** - використання в більшості випадків;

** - використовується досить рідко; * - практично не використовується .

Сфера застосування і рекомендації з використання векселів у залежності від моменту видачі. Сфера використання комерційних векселів обмежується лише домірністю виникаючих при їхньому використанні ризиків перевагам, що надаються даною формою розрахунків. Аналіз схем реалізації зовнішньоторговельних контрактів дозволяє виділити найбільш типові випадки застосування даних видів векселів:

~ коли експортер не має сумнівів щодо виконання імпортером зобов'язання по оформленню (акцепту) векселів;

~ коли вексельна форма розрахунків використовується в сукупності з інкасовою, і умовами інкасо передбачено, що інкасуючий банк не видасть імпортеру товаророзпорядчі документи до того, як ним будуть оформлені (акцептовані) векселі на користь експортера;

~ коли комерційні векселі використовуються в комбінації з акредитивною формою розрахунків, і зобов'язання банку-емітента по акредитиву є гарантією оформлення й оплати векселів.

Використання авансових векселів надає експортеру підвищені гарантії виконання імпортером зобов'язань по оплаті поставлених товарів. Дослідження ситуацій, при яких використовуються авансові векселі, дозволяє нам зробити висновок, що видача таких векселів пов'язана для імпортера з подвійним ризиком, що полягає як у відсутності будь-яких гарантій виконання експортером зобов'язань по постачанню товарів, так і в імовірності продажу векселя несумлінним експортером, що відмовився від постачання товарів.

Тому сфера використання авансових векселів обмежується взаєминами підприємств, що мають устояні партнерські взаємини (табл. 3).





**** _ використання в абсолютній більшості випадків;
*** - використання в більшості випадків;
** - використовується досить рідко;

* - практично не використовується.

Практика застосування векселів свідчить, що високий ступінь застосовності комерційних векселів обумовлений тим, що основна маса векселів, використовуваних у міжнародних розрахунках, видається імпортерами тільки після відвантаження експортером придбаних ними товарів. Це пояснюється високим рівнем ризику імпортера, пов'язаного з безумовністю й абстрактністю вексельного зобов'язання. Крім того, певні обмеження по випуску авансових векселів найчастіше вводяться національними валютними або вексельними законодавствами з метою запобігання різного роду фінансовим махінаціям і необґрунтованому виводу з країни валютних коштів [3].

Необхідно також відзначити, що для українських підприємств можливість використання авансових векселів практично блокована вимогою Закону України "Про обіг векселів в Україні", щоб векселі виписувалися винятково після відвантаження товарів.

Сфера застосування і рекомендації з використання векселів у залежності від строку платежу. Функціональні особливості визначено-строкових векселів роблять їх привабливими для використання в наступних ситуаціях:

~ для надання імпортеру комерційного кредиту на чітко визначений строк. Даний вид векселів використовується в ситуаціях, коли імпортер бажає зафіксувати строк, на який експортер згоден надати йому комерційний кредит;

~ для синхронізації строків виконання зобов'язань по векселях, коли імпортер може точно визначити період, необхідний для акумуляції суми коштів, а експортер не заперечує проти надання йому на цей термін комерційного кредиту;

~ для планування грошових потоків як імпортера, так і експортера, і визначення оптимального моменту для їхнього збільшення в експортера і зменшення в імпортера;

~ для мінімізації витрат на одержання імпортером фінансового кредиту, оскільки даний вид векселів дозволяє імпортеру заздалегідь
обумовити з комерційним банком умови одержання кредиту для їхнього погашення. Оскільки дата платежу відома заздалегідь, імпортеру не потрібно підписувати договір про відкриття кредитної лінії, що робить одержання кредиту менш витратним.

Оскільки невизначено-строкові векселі можуть бути пред'явлені до платежу в будь-який день протягом відведеного для цього відрізку часу, дана функціональна особливість може бути використана учасниками зовнішньоекономічної діяльності в наступних цілях:

~ при необхідності регулювання грошових потоків експортера. Даний вид векселів використовується в тому випадку, коли фінансовий стан імпортера характеризується стабільними грошовими потоками, і дозволяє експортеру самостійно обрати найбільш придатний момент витребування коштів в імпортера;

~ для гарантії дотримання строку пред'явлення векселів до платежу. Невизначено-строкові векселі більш прийнятні у випадку, коли експортер не звертається до банків для пред'явлення векселів до платежу, а має намір здійснити його власними силами;

~ для запобігання пропуску строку платежу при поштових відправленнях векселів. Невизначено-строкові векселі дозволяють уникнути пропуску терміну пред'явлення їх до платежу у випадку, якщо пред'явлення векселів здійснює уповноважений банк у країні імпортера, і існує небезпека збоїв у роботі поштової служби, за допомогою якої векселі доставляються в розпорядження такого банку.

Аналіз практики використання визначено-строкових і невизна-чено-строкових векселів у зовнішньоекономічній діяльності свідчить, що ступінь їхньої застосовності практично однакова (таблиця 4).



**** – використання в абсолютній більшості випадків;
*** – використання в більшості випадків;
** – використовується досить рідко;
* - практично не використовується .

Сфера застосування і рекомендації з використання векселів у залежності від наявності авалю. Авальовані векселі, на відміну від неавальованих, надають експортеру підвищені гарантії своєчасності і повноти одержання платежу (рис. 1).




1 - укладання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів;

2 - поставка товарів;

3 - оформлення векселя;

4 - передача векселя для авалювання;

5 - повернення векселедавцю авальованого векселя;

6 - передача векселя експортеру;

7 - пред'явлення векселя до платежу векселедавцю;

8 - відмова від платежу;

9 - пред'явлення векселя до платежу авалісту;

10 - подача платіжних документів в обслуговуючий банк;

11 - переказ грошових коштів у банк експортера;

12 - одержання векселедержателем документів про зарахування грошових кош-

тів на рахунок.

Аналіз економіко-правової природи авалю (вексельної поруки) дає нам підстави рекомендувати використання авальованих векселів у випадках:

~ відсутності в експортера переконаності в здатності імпортера вчасно й у повному обсязі розрахуватися по виданим (акцептованим) векселям і наявності особи зі стійкою діловою репутацією, згодної дати аваль за імпортера;

~ з метою запобігання економічного й політичного ризику країни імпортера, якщо векселі авалюються партнером імпортера, розташованим у країні експортера чи інший країні, економічно і політично більш стійкій, ніж країна імпортера.
Крім того, авальовані векселі можливо застосовувати як альтернативу акцептним акредитивам, оскільки обсяг зобов'язань банку, що авалював векселі імпортера, є порівнянним з зобов'язаннями банку-емітента по відкритому акредитиву. Більш того, на відміну від акредитивної форми розрахунку, надання банком авалю може коштувати імпортеру трохи менше, ніж відкриття акредитива.

Аналіз обсягу гарантій, що надаються даними видами векселів, переконує, що неавальовані векселі можуть використовуватися тільки в ситуаціях, пов'язаних з меншим рівнем ризику. Тому даний вид векселя може бути використаний у наступних випадках:

~ при наявності в експортера тривалої історії торгових взаємовідносин, що свідчать про достатню надійність і платоспроможність імпортера;

~ при наявності в експортера отриманої з надійних джерел інформації про стійке фінансове становище і ділову репутацію імпортера;

~ при наданні імпортером інших форм забезпечення зобов'язань, таких як гарантія, резервний акредитив тощо.

Характеристика векселів у залежності від наявності вексельної поруки представлена в табл. 5.



**** - використання в абсолютній більшості випадків;
*** - використання в більшості випадків;
** - використовується досить рідко;

* - практично не використовується.

Недостатньо широке поширення авальованих векселів пов'язане, насамперед, з неможливістю переконатися в абсолютній законності перебування векселя у власності особи, що здійснила його пред'явлення. Іншою причиною, за якою банки здебільшого надають гарантії в іншій формі, ніж аваль, є консервативність комерційних банків, що віддають перевагу акредитивній формі розрахунків, не дивлячись на те, що акредитивна форма розрахунків висуває більше вимог і до професійного рівня співробітників банку, і до старанності дотримання всіх умов акредитива.

Сфера застосування і рекомендації з використання векселів у залежності від необхідності опротестування. Опротестування пов'язане з необхідністю для експортера нести додаткові витрати на офіційне посвідчення відмови від платежу зобов'язаної за векселем особи . Тому використання векселів з обов'язковим протестом можливо рекомендувати лише у випадках коли:

~ законодавством країни імпортера передбачена більш проста процедура звернення стягнення на майно зобов'язаних за векселем осіб на підставі опротестованого векселя;

~ існує ймовірність того, що особи, які приймають відповідальність у порядку регресу, будуть наполягати на тому, щоб регресні вимоги до них ґрунтувалися винятково на протесті.

Векселі без обов'язкового протесту більш кращі у випадках коли:

~ законодавство країни імпортера не надає яких-небудь переваг по зверненню стягнення на майно боржника кредиторам за опротестованими векселями;

~ є переконаність, що особи, які відповідають за векселем у порядку регресу, не будуть заперечувати проти пред'явлення до них регресних вимог без документального підтвердження відмови основного боржника від платежу;

~ не передбачається підписання векселя особами, що несуть регресні зобов'язання.

Характеристика векселів в залежності від необхідності опротестування представлена в табл. 6.

Таблиця 6.

Характеристика векселів в залежності _від необхідності опротестування



**** - використання в абсолютній більшості випадків;

*** - використання в більшості випадків;

** - використовується досить рідко;

* - практично не використовується .

Обмеженість застосування векселів без обов'язкового протесту обумовлена в основному одним фактором - недостатнім розумінням учасниками зовнішньоекономічної діяльності наслідків відмови від обов'язковості протесту. Додатковим фактором, що обумовлює більшу привабливість векселів з обов'язковим протестом, є діюча в Україні спрощена процедура звернення стягнення на майно основних боржників по векселям.

Сфера застосування і рекомендації з використання векселів у залежності від наявності процентного застереження. Можливість використання процентних векселів обмежена законодавчо встановленою забороною на включення процентного застереження в текст визначе-но-строкових векселів, тобто векселів, строк платежу за якими установлений на певну дату або у визначений строк після складання.

З огляду на призначення процентного застереження - надання кредитору плати за відстрочку платежу - застосування процентних векселів можна рекомендувати в тих випадках, коли:

~ стосовно валюти, у якій виражене вексельне зобов'язання, спостерігається стабільно високий рівень інфляції, і відсутня можливість виразити вексельне зобов'язання в іншій валюті;

~ ставки відсотків по позичкових коштах у країні експортера високі;

~ передбачається, що експортер не має наміру пред'являти отриманий від імпортера невизначено-строковий вексель безпосередньо після його видачі.

Безпроцентні векселі використовуються у випадку, коли:

~ термін пред'явлення невизначено-строкових векселів обмежений відповідним застереженням;

~ імпортер має достатньо оборотних коштів для погашення векселів у найкоротший термін і не бажає оплачувати експортеру більш тривалу відстрочку платежу.

Необхідно відзначити, що заборона на включення процентного застереження в текст визначено-строкових векселів не означає неможливість для векселедержателя одержати платіж за відстрочку платежу. Оскільки в момент видачі такого векселя термін, на який експортер надає відстрочку платежу імпортеру, відомий, сума такого платежу може бути розрахована і включена в номінальну суму векселя. Таким чином, необхідність включення в текст визначено-строкового векселя процентного застереження відсутня.

Ступінь застосовності даного виду векселів представлена в табл. 7.



**** - використання в абсолютній більшості випадків;
*** - використання в більшості випадків;
** - використовується досить рідко;
* - практично не використовується.

Більш високий ступінь застосовності безпроцентних векселів обумовлений структурою випуску даних видів векселів: оскільки в пропорційному відношенні обсяг випуску визначено-строкових і не-визначено-строкових векселів приблизно однаковий, а у визначено-строкових векселях процентне застереження не використовується, то сфера застосування процентних векселів істотно обмежена.

Таким чином, проведений нами всебічний аналіз сфер застосування різних видів векселів і оцінка ситуацій, при яких їх необхідно використовувати, дозволяє нам скласти зведену характеристику видів векселів, що рекомендуються для використання залежно від зовнішніх і внутрішніх умов виконання зовнішньоторговельного договору. У системному виді дані рекомендації представлені в табл. 8.

Таблиця 8.

Види векселів, що рекомендуються для використання залежно від умов виконання зовнішньоекономічного договору




У цілому, як висновки щодо сфери використання векселів для здійснення тих чи інших зовнішньоекономічних операцій, можливо сформулювати переваги, а також недоліки для експортера і імпортера при виборі вексельної форми розрахунків.

Переваги для експортера при вексельній формі розрахунків: ~ безумовність вексельного зобов'язання, що обмежує коло можливих підстав для відмови імпортера від платежу;
~ можливість дострокового, до настання строку платежу, стягнення коштів з імпортера у випадку одержання інформації про його банкрутство чи про припинення ним платежів;

~ можливість дострокового, до настання строку платежу, поповнення оборотних коштів під заставу векселя, до його продажу чи врахування в банку;

~ можливість додаткового забезпечення платежу за векселем шляхом його авалювання третіми особами;

~ можливість одержати компенсацію за наданий комерційний кредит шляхом включення в текст векселя процентного застереження.

Переваги для імпортера при вексельній формі розрахунків:

~ можливість одержання комерційного кредиту на період до настання строку платежу за векселем;

~ низький рівень витрат, що виникають при реалізації вексельної форми розрахунків.

Недоліки для експортера при вексельній формі розрахунків:

~ ризик того, що після відвантаження товарів, передбачених зовнішньоекономічним договором, імпортер відмовиться виписати (акцептувати) вексель;

~ ризик того, що внаслідок погіршення фінансового становища імпортер не розрахується по виданому (акцептованому) векселю;

~ ризик того, що після видачі (акцепту) векселя відбудуться зміни в політичному чи економічному стані країни імпортера, що не дозволять імпортеру розрахуватися по виданому (акцептованому) векселю.

Недоліки для імпортера при вексельній формі розрахунків:

~ обмеження можливих підстав для відмови у платежі.

Висновки. Підсумовуючи результати дослідження, проведеного

в даному підрозділі дисертації, вважаємо за необхідне у стислому виді сформулювати рекомендації з використання того чи іншого виду векселя з урахуванням переваг для експортерів і імпортерів.

Прості векселі найбільш доцільно застосовувати в ситуаціях

коли:

а) експортер бажає мати гарантії, обумовлені простотою стягнення вексельної заборгованості;

б) відсутні особи, що можуть виступити акцептантами;

в) є особи, згодні авалювати векселя.

Переказні векселі - коли:
а) векселі використовуються разом з акредитивом чи інкасо;

б) є особи, що можуть виступити акцептантами;

в) імпортер виступає як посередник. Товарні векселі доцільні, коли:

а) ситуація в країні імпортера стабільна;

б) імпортер має стійке фінансове положення;

в) третя особа готова виступити авалістом.

Забезпечувальні і фінансові векселі не виконують розрахункову функцію і не можуть використовуватися як форма розрахунків. Комерційні векселі рекомендуються коли:

а) експортер не сумнівається у виконанні імпортером зобов'язання по оформленню векселя;

б) вексель використовується разом з акредитивом чи інкасо. Авансові векселі використовуються при устояних партнерських

взаєминах.

Визначено-строкові векселі застосовуються для:

а) надання імпортеру комерційного кредиту;

б) синхронізації термінів виконання зобов'язань;

в) мінімізації витрат на одержання імпортером кредиту. Невизначено-строкові векселі рекомендується застосовувати

при вимозі експортера самостійно визначати дату пред'явлення векселя.

Авальовані векселі застосовуються за наявності особи, згодної дати аваль за імпортера. Неавальовані векселі - при:

а) розрахунках з імпортером, що має стійке фінансове положення;

б) наданні імпортером інших форм забезпечення зобов'язань. Процентні векселі доцільно застосовувати при:

а) високому рівні інфляції валюти вексельного зобов'язання;

б) високих процентних ставках по позичкових коштах у країні експортера.

Безпроцентні векселі - коли:

а) використовуються невизначено-строкові векселі з обмеженим терміном пред'явлення;

б) імпортеру не потрібна тривала відстрочка платежу.